«Слово писемне – джерело нашої духовності». - 3 Червня 2013 - Шепетівська ЦБС
Головна » 2013 » Червень » 3 » «Слово писемне – джерело нашої духовності».
14:13
«Слово писемне – джерело нашої духовності».
Літературно-мистецький вечір «Слово писемне – джерело нашої духовності».
 З року в рік у пору різнобарв’я квітів та переливу сонячних променів, природно і просто як весна, приходить до нас світле свято – День  слов’янської писемності і культури, коли вшановують святих рівноапостольських Кирила і Мефодія, слов’янських першовчителів, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов’янську. Було це в 863 році.
 За рішенням ЮНЕСКО – 2013 рік оголошено роком рівноапостольських Кирила і Мефодія. Минуло 1150 років слов’янській писемності.
Більш як 400 мільйонів  людей в усьому світі користуються азбукою, створеною болгарськими братами.
 
 Саме з цієї нагоди в центральній районній бібліотеці ім. М. Коцюбинського відбувся літературно-мистецький вечір «Слово писемне – джерело нашої духовності». Зібралися шанувальники українського слова, поезії, культури. Представники районної державної адміністрації, члени літературної студії «Доля», читачі, представники ЗМІ. На вечір був запрошений і приїхав Михалевський Віталій Цезарійович – поет з м. Хмельницького, кандидат фізико-математичних наук, доцент Хмельницького національного університету, голова Хмельницької обласної «Просвіти». Всі разом «пройшлися» шляхами історії слов’янської писемності і культури, шляхами історії української мови, яка пережила і розквіт і гоніння.
 
 
 Згадали загублений цвіт покоління українців. Були страчені: Григорій Косинка, Євген Плужник, Василь Чечвянський (Губенко), Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Вороний, Василь Басюк, Михайло Драй-Хмара. Засуджені: Остап Вишня, Максим Рильський, Володимир Сосюра, загинули: Ольжич, Теліга, Стус, художниця Алла Горська, застрелився Микола Хвильовий, зазнали гоніння ще багато українських талантів. Той факт, що у 30-му році друкувалося 259 письменників, а після 38-го року лише 36 (з них лише 7 померли своєю смертю), говорить сам за себе. Довгим і тернистим був шлях українського слова. На нього сипались царські циркуляри та укази. Валуєвський указ, Емський указ. В 1914 році цар Микола ІІ ліквідовує українську пресу. Від народу приховувались найвищі вияви його духу – твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Нечуя-Левицького. Українське слово вмирало з голоду, бідувало, плакало за засудженими та страченими, але – відроджувалося. Воно було скутим орлом, проте завжди сягало висот.
 
Родзинкою вечора був виступ голови Хмельницької обласної «Просвіти» Михалевського В. Ц. Він зупинився на історії становлення подільської «Просвіти», яка відзначила своє 20-річчя. Він презентував свої поетичні збірки, читав свої романтичні вірші, які дуже сподобались присутнім і запевнив, що  «Просвіта» житиме і діятиме допоки мати-Україна потребуватиме безкорисливих звершень в ім’я гідної долі. Поети Хмельниччини, горінням відданих сердець будуть підтримувати і зміцнювати українське слово, українську мову, українські ідеали.
 З своїми поетичними надбаннями поділилися з присутніми члени студії «Доля»: Надія Семенюк, Зінаїда Зубарєва, Катерина Дяченко, Тетяна Кушнірук, Василь Ющенко, Валентина Генсицька, Надія Сондей та голова студії «Доля» Віра Василівна Кухарук. В цьому році студія «Доля» відзначила 13-річчя з дня створення і присутні на святі щиро привітали самобутніх поетів.
 
 Вечір був пронизаний гордістю за землю, на якій ми живемо, за Україну, гордістю за її талановитий народ, який плекав і буде плекати свою мову, своє рідне слово, свою культуру, вірою в те, що пора духовного скам’яніння минуло і кожне літературне свято, яке проводиться в бібліотеці – це нагода ще раз глянути на болючі проблеми сьогодення через призму багатостраждальної історії українського слова.

 

Категорія: Архів - 2013 | Переглядів: 87 | Додав: Адміністратор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: